Погода в Києві



Рух роботодавців. Інтерв’ю з Орестом Климпушем.


Орест Климпуш

Голова Федерації роботодавців транспорту України:

«Роботодавців влада бачить і чує тільки тоді, коли ми вміємо аргументовано і своєчасно сформулювати проблему, що потребує вирішення»

- Оресте Дмитровичу, які роботодавці є членами Вашої організації? Що це за об’єднання?


- Федерація роботодавців транспорту є наступником Всеукраїнського об’єднання роботодавців автомобільного транспорту, шляхом розвитку і розширення функцій якого у 2008 році була створена наша організація. Транспорт є доволі специфічною галуззю і наша організація комплексно забезпечує взаємодію представників всіх видів транспорту. Ось, наприклад, автомобільний транспорт зазнав найбільш істотних перетворень порівняно з радянською системою, сьогодні практично завершилася його приватизація. З'явилося багато підприємців, в тому числі і невеликих, які мають 1-5 автомобілів. Тому треба було, по-перше, забезпечити їхню організацію, об’єднання і узагальнення проблем, і, по-друге, якимось чином представити ці проблеми у Міністерстві транспорту.

Було декілька мотивів перетворення нашої Федерації на загальнотранспортну. Насамперед тому, що нашим партнером було Міністерство транспорту. Зараз є Міністерство інфраструктури, яке, по суті, є наступником Мінтрансу. Хоча ми вважаємо, що Міністерство транспорту як таке має бути, оскільки фахівці транспортної галузі все ж таки відносять себе до транспорту, а не до інфраструктури. Те, що сформовано на сьогодні, є не зовсім правильно, але коли створювалося наше об’єднання, планувалося, що з одного боку буде Міністерство транспорту, з другого – об’єднання роботодавців транспорту, тобто як складова частина, як партнери, які мали співпрацювати в рамках соціального діалогу, що передбачається нашим законодавством.

- І як відбувається ця співпраця сьогодні?

- По-різному. Наприклад, залізниця у значній мірі є державною монополією. Безперечно, вони є роботодавцями, але вирішили зробити окрему «залізничну» організацію роботодавців. Разом з тим, інші залізничні оператори, які користуються послугами залізничного транспорту і мають власний рухомий склад – вони всі є нашими членами і клієнтами залізниці.

У цьому році відбувся вступ портів до нашої Федерації. Зараз працюємо разом, розгортаємо діяльність, яка сприяла б розвитку транзитного потенціалу країни. Порт у взаємодії з дорожнім транспортом і залізницею є потужною системою транзитних вантажопотоків. Це важлива функція загальнодержавної геополітичної стратегії. І якраз нашу діяльність ми прагнемо зробити більш динамічною, орієнтованою на ринкові запити. Крім того, одним з пріоритетних напрямків нашої роботи є забезпечення галузі кадрами, оскільки сьогодні склалася серйозна проблема щодо цього. На державному рівні поки що немає організованої підготовки, наприклад, по такій затребуваній професії як водій вищої кваліфікації для автобусів або водій міжнародних перевезень.

- Чому ж склалася така ситуація?

- Проблема була ігнорована і ніким не контролювалася. А ось, наприклад, член нашої Федерації – Асоціація міжнародних автомобільних перевезень (АсМАП) має свою систему підготовки. Вони організували навчальний підрозділ, який займається підвищенням кваліфікації водіїв. Втім, наприклад, автобусні перевезення частіше здійснюються власниками малих підприємств, а не організаціями, які мають відповідні методи навчання і контролю за підвищенням кваліфікації. Тому зараз Міністерством підготовлений наказ, що підвищення кваліфікації водіїв має функціонувати при навчальних комбінатах або інших структурах.

Є й інші проблеми. Зокрема, наші дороги не завжди відповідають вимогам, необхідним для забезпечення експлуатації сучасного рухомого кладу. Ми боремося за те, щоб держава створила відповідні умови для роботодавців, були зменшені податки на імпорт великих автобусів і тягачів, якщо такі не виробляються в Україні. Також ми ініціюємо заходи, що сприяють налагодженню у нас такого виробництва рухомого складу та організації надання пільгових кредитів перевізникам.

- А як Міністерство інфраструктури реагує на Ваші ініціативи?

- З Міністерством є взаєморозуміння. Негативно не реагують, але маємо сказати, що діють недостатньо ефективно. Часто висловлюється розуміння проблеми, наприклад, щодо того ж поповнення рухомого складу. Відповідають на наші листи, - що розуміють і хочуть допомогти, але інші відомства з цим не погоджуються. Є комплекс проблем, пов'язаний з функціонуванням пасажирського транспорту, зокрема, це питання пільгових перевезень. Сьогодні в Україні більше 16 млн. людей мають право на пільгові перевезення. Згідно закону, держава має компенсувати витрати перевізникам, та, нажаль, компенсація відбувається у межах 10-15%. Сьогодні також ініціюється питання переходу на адресну допомогу пенсіонерам, тому що транспортники не в стані забезпечувати пільгові перевезення у тій формі, яка сформувалася.

- А чи можете Ви виділити якісь позитивні зрушення у реформуванні транспортної галуззі за останні роки?

- Головне завдання Міністерства і Уряду – забезпечити якісні перевезення людей та вантажів. Роботодавців влада бачить і чує тільки тоді, коли ми вміємо аргументовано і своєчасно сформулювати проблему, що потребує вирішення. Я не міг би назвати якісь кроки, що були зроблені відомством останнім часом. Це дуже тривалий процес, який розпочався ще з перших років незалежності України. В перші роки незалежності були здійснені зміни, які випливали з нового ладу, нового суспільного устрою. Основні моменти якраз тоді і були закладені. Звичайно, і зараз відбуваються зміни, які направлені на вирішення поточних питань, але принципові підходи давно визначені. Життя диктує нові умови і ми намагаємося їх узагальнювати і відстоювати. Там де нас не розуміють, - треба пояснити, де наші аргументи були недостатніми, - треба знайти більш впливові і таким чином досягати реалізації завдань, що ми перед собою ставимо.

- Оресте Дмитровичу, Ви у транспортній галузі працюєте давно, займали високі посади, маєте великий досвід. А що ж зараз є стимулом для Вас у роботі?

- По-перше, у мене є внутрішня потреба сприяти вирішенню проблем, які існують у транспортній галузі. Є серед них такі, що входять до сфери наших завдань як роботодавців і ті, що знаходяться за межами нашої діяльності, але все одно хочеться, щоб їх вирішували за допомогою різних форм взаємодії з депутатським корпусом, чиновниками різних рівнів. Я небайдуже до цього ставлюсь. І поки я живу, мені хочеться брати участь у цих процесах. Це дозволяє тримати себе в тонусі.

- А яким Ви бачите розвиток Федерації роботодавців транспорту України? Вирішення яких питань ставите перед собою?

- Ми плануємо суттєво збільшити свою присутність у всіх процесах за рахунок розширення нашої юридичної служби, за рахунок збільшення кількості аналітиків і спеціалістів з кожного виду транспорту. Це має дозволити суттєво підвищити нашу участь у підготовці документів і рішень, що приймаються. Ми зможемо готувати проекти законів і змін до законів. Якщо говорити про перспективу, то ми хотіли б, щоб продекларований у суспільстві принцип соціального діалогу і залучення громадських організацій до активного процесу став реальністю. Я оптиміст і тому вірю в те, що ми зможемо впливати на ці процеси, чого від нас, власне, і чекають.



Написано: 14.05.2012

Друк | Федерація роботодавців Києва © 2010-2017 | Про ФРК