Погода в Києві



Кирило Ткаченко


Недаремно під час інтерв'ю Кирило Анатолійович згадав відому фразу: «Гроші люблять тишу». Машинобудування, як не парадоксально, теж вимагає тиші і неспішності. Справа ця дуже серйозна, затратна та травматична. Не можуть машинобудівники працювати на нервах, в епоху змін і потрясінь. Саме тому профільні підприємства об'єдналися в спеціальну структуру, яка повинна стати свого роду буфером між державою і машинобудівним бізнесом. Кирило Ткаченко люб'язно погодився відповісти на наші запитання про принципи роботи та цілі організації роботодавців такої специфічної галузі.

Що стало причиною створення вашої громадської організації?

- Київська міська організація роботодавців підприємств металообробки та машинобудування була створена в березні 2006 р. Як випливає з назви, до неї входять переважно підприємства з виготовлення металоконструкцій і деякі машинобудівні компанії. Її виникнення зумовлено необхідністю захищати інтереси приватних підприємств даної галузі. Це стало особливо важливо під час світової фінансової кризи 2008 року, яка не обійшла стороною українську економіку. Свою важливу роль відіграла і Федерація роботодавців м. Києва, куди входить більшість підприємств столиці та області. Завдяки цьому з'явився майданчик для ведення діалогу з нашими соціальними партнерами, перш за все, з владою.

Що є найскладнішим у вашій роботі?

- Перш за все, непросто змінити радянське ставлення до приватного бізнесу, як до якогось ворога держави і суспільства. Хоча ніхто, напевно, вже не стане сперечатися з тим, що саме приватний бізнес, особливо, у такий непростий для країни час, збільшує валовий національний продукт, створює робочі місця. Допомагає робітникам і службовцям годувати свої сім'ї, знімаючи тим самим з держави турботу про них.


За радянських часів тягар турботи за робочу людину взяли б на себе профспілки?

- Все вірно, у профспілок довга історія, великий досвід роботи. Історія руху роботодавців налічує не більше десятка років, починаючи з моменту, коли був прийнятий закон про організації роботодавців. Це занадто малий термін. Поки що створено лише інституційну базу, як на регіональному, так і на всеукраїнському рівні, що дозволяє представляти інтереси підприємств на всіх рівнях соціального діалогу.

Чого хоче домогтися ваша організація від влади?


- Як відомо, гроші люблять тишу. Тому для бізнесу насамперед важливі прозорі, зрозумілі та стабільні правила гри. Вкрай шкодять постійні зміни податкового законодавства: не встигли прийняти Податковий кодекс, як вже до нього починають вносити правки. Така ситуація спостерігається і при формуванні тарифів на залізничні перевезення, оплату енергоносіїв. Один рік – ось максимальний період планування, яким оперує вітчизняний бізнес. Це абсолютно неприпустимо для компаній з довгим циклом виробництва, наприклад, для підприємств машинобудування, де виконання одного замовлення розтягується на кілька місяців.

В ідеалі, організації роботодавців могли б виступати в якості експертної ради або координаційного центру в процесі реалізації цільових державних програм. Адже, щоб втілити той чи інший проект в життя, чиновникам спочатку необхідно отримати інформацію про реальні можливості і потенціал українських підприємств, що дасть можливість максимально залучити вітчизняних виробників і розвивати внутрішній ринок, знизити обсяги імпорту. Наприклад, при модернізації транспортної або енергетичної інфраструктури, яка зношена вже на 60% і більше.

Як це реалізувати на практиці?

- У Федерації роботодавців Києва, наприклад, є спеціальна база даних, з якої можна дізнатися все про можливості підприємства. А також отримати необхідні рекомендації від керівництва громадської організації. Адже в нашій країні, всупереч існуючій думці, існує маса підприємств, що випускають продукцію дуже високої якості. Тільки про них мало хто знає. Ми самі, без сторонньої допомоги, можемо будувати мости і дороги...
На наш погляд, також дуже корисна практика обговорення проектів нормативно-правових актів, що стосуються роботи тих або інших галузей або навіть підприємств. Для цих цілей ми залучаємо юристів та інших спеціалістів, щоб подати свої пропозиції. Звичайно, на рішення парламенту таким шляхом впливати дуже складно, а ось що стосується рішень уряду чи міністерств, то іноді нам вдається достукатися до мешканців високих кабінетів. На жаль, набагато частіше влада не хоче чути голос бізнесу. Тим не менш, ми намагаємося використовувати кожну можливість, щоб відстояти інтереси членів нашої організації.
На рівні Федерації роботодавців Києва ми беремо участь у роботі громадських рад при державних органах, входимо до Ради підприємців Києва. Це дає можливість дізнаватися про новини, що називається, з перших вуст, і як я вже говорив, впливати на прийняття рішень. Наприклад, у Миколаївській області нам вдалося домогтися зниження необґрунтовано високих тарифів на електроенергію. Тому одне з наших найголовніших завдань – роз'яснювати керівникам підприємств важливість та ефективність таких інструментів цивілізованого лобіювання як участь в організації роботодавців, консультаційних органах.





Написано: 06.12.2011

Друк | Федерація роботодавців Києва © 2010-2017 | Про ФРК