Погода в Києві



Ельбрус Абдулаєв: 'Транспортна галузь повинна консолідовано представляти свої інтереси в діалозі із владою, виступати єдиним голосом при укладанні генеральних угод'


Ельбрус Абдулаєв - Голова Організації роботодавців підприємств транспортних послуг міста Києва, заступник голови Федерації роботодавців транспорту України

Досягнення керівника


Ельбрус Абдулаєв за освітою не тільки інженер-транспортник, але і управлінець-господарник. Можливо, завдяки такому широкому набору знань, він завжди відчував те, що правильна організація пасажирських автотранспортних перевезень неможлива без проведення тендерів та залучення компаній, дійсно зацікавлених в якісному наданні послуг. Ще в 1996 році, будучи віце-губернатором Рівненської області, під його керівництвом був розроблений та втілений порядок проведення тендерного відбору транспортних підприємств для здійснення пасажирських перевезень. Інновація дозволила вирішити транспортну проблему в регіоні. Цей безцінний досвід згодом перейняли усі регіони країни.

В трудовій біографії Ельбруса Фармановича було безліч цікавих епізодів. Наприклад, він виступив організатором виробництва мінераловатних утеплювачів із унікальної базальтової сировини. Був координатором геологорозвідувальних робіт та пошуку можливостей розробки родовищ міді. Ініціатор та керівник робіт по оновленню Хринницького водосховища, а також оздоровчої зони та міст відпочинку населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС.

Ельбрус Фарманович Абдулаєв удостоєний звання Почесний залізничник України, звання Заслужений робітник транспорту України, нагороджений грамотою Кабінету Міністрів за визначний вклад в розвиток держави, нагороджений орденом «За розвиток України», золотою медаллю «За ефективне управління», нагороджений відзнакою Президента України орденом «За заслуги» ІІІ ступеню.

Ельбрус Фарманович, як виникла ідея створення об’єднання роботодавців транспорту?
 
В 2006 році ми приступили до реалізації ідеї створення організації роботодавців транспортних послуг міста Києва. В цей період не було єдиного координаційного центру по транспорту в країні. Існував ВОРАТ – всеукраїнське об’єднання роботодавців автомобільного транспорту та були розрізненні організації роботодавців в інших сферах. Але єдиного об’єднання не існувало. Тоді в багатьох сферах були подібні зрушення, наприклад, в туристичній сфері, легкій промисловості, гірничодобувній промисловості, та у металургів. Організація роботодавців має більші повноваження, ніж звичайна громадська організація. Тому виникла ідея розширити та трансформувати ВОРАТ і на його базі створити всеукраїнське об’єднання роботодавців усіх транспортників. Транспортна галузь, як одна з провідних галузей країни, повинна консолідовано представляти інтереси в діалозі з владою, єдиним голосом виступати при укладанні генеральних угод.  
 
Коли ми почали юридично оформлювати цю структуру, стало зрозуміло, що потрібні регіональні та обласні організації. Окрім Києва, в першу чергу ми вирішили створити представництва в Дніпропетровську, Одесі та в Криму. В нас була авторитетна сила: на чолі організації стояли два колишні міністри транспорту, три директори департаментів, колишній заступник міністра транспорту та держсекретар міністерства транспорту. Усі ми мали своїх прихильників та соратників, тому транспортники довірили нам представництво своїх інтересів на найвищому рівні.

Отже, першими засновниками Всеукраїнського об’єднання роботодавців транспорту стали 4 структури, що входили в транспортний холдинг. Потім почали залучати й інші організації, відгукнулись ще шість. Але зараз, на жаль, приймають участь в роботі нашої організації лише три підприємства.
 

Які проблеми галузі вдалось вирішити після створення об’єднання?
На жаль, на початковому етапі проблем лише додалось. Особливо в 2008-2009 роках під час кризи транспортники понесли дуже великі збитки, багато виявились неспроможними платити по кредитам. Передусім, підприємства потребували захисту від свавілля банківських структур, які, не рахуючись з ринковою ситуацією, не звертаючи уваги на пропозиції по реструктуризації боргів, описували майно, продавали майно боржників та віднімали оборотні кошти. Ми та інші асоціації та об’єднання проводили велику роботу, намагались нейтралізувати самодурство деяких банкірів та влади. Однак, банки не прислуховувались ні до перевізників, ні до уряду. Рубили з плеча. Особливо лютували банки з іноземним капіталом, які через суди забирали заставне майно, практично доводили до банкрутства підприємства України.

В результаті, багато компаній терпіли збитки, і їм було не до громадських організацій. На жаль, в описаній ситуації наша організація роботодавців не змогла проявити себе як потужне захисне лобі. Не дивлячись на те, що ми були активними учасниками переговорів профспілок, уряду та роботодавців, в боротьбі проти банків ми виявились безсильні.
 
Зараз, коли галузь потроху оговтується від того удару, ми повинні впевнено активізувати роботу організації. Знаючи, як важко відродити ентузіазм, починаємо послідовно вести роботу по відновлення довіри до нашої організації.

Що потрібно зробити для створення ефективної структури по захисту інтересів транспортного бізнесу?

В першу чергу, необхідні серйозні партнери в політиці та в громадських колах. Ми стали активним учасником транспортного союзу, приймали участь в виборах, з надією на те, щоб стати стороною рішення масштабних проблем, які стоять перед підприємцями в сфері транспорту. Були спроби створити робочу групу, круглий стіл по залізничному транспорту. Але це поки що не вдається. Ми вважаємо, що галузь терпить глибоку кризу, в сфері залізничних доріг потрібно створювати конкуренте середовище. Зараз в «Укрзалізницю» прийшла професійна команда керівників, з ними ми налагоджуємо контакти та маємо намір негайно приступати до роботи, інакше ми втратимо залізничні перевозки. Дефіцит вагонів зараз складає більше 30%. Це гальмує вихід країни з кризи. Багато галузей не можуть розвиватись, оскільки їм елементарно не вистачає вагонів. Наприклад, кар’єри з щебеню страждають, не маючи можливості експортувати щебінь. Їм просто нічим вивозити продукцію.

 Хочеться все таки почути що-небудь і про досягнення.


Ми приймали участь в розробці Податкового кодексу. Як відомо, окремі обмеження цього документу, особливо по спрощенцям, призвели до того, що транспортники залишились постраждалою стороною.

Зараз відмінили заборону на віднесення платежів спрощенців на затрати, і ми вважаємо, що в цьому є і наша заслуга.

Ще одна наша маленька перемога в тому, що вже не потрібно вносити ПДВ по перевозкам в рамках експортних операцій. Начебто від цієї практики вже відішли. Впевнений, ми все рівно прийдемо до удосконалення Податкового кодексу, це лише питання часу.

Ці досягнення хоч і не великі, але, впевнений, якщо їх кількість буде зростати, ми зможемо повернути довіру транспортників, відродити колишній ентузіазм, об’єднатись і разом робити по-справжньому великі справи.
    

Написано: 13.07.2011

Друк | Федерація роботодавців Києва © 2010-2017 | Про ФРК