www.bdwmv.de

пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ пїЅпїЅпїЅпїЅпїЅпїЅ

пїЅпїЅпїЅпїЅ

Статті (Огляд)

Політична культура в Україні та Росії: порівняльний аналіз


На основі двох досліджень ⌈1⌉, проведене порівняння політичної культури населення України та Росії та здійснено їх типологізацію. Блок складається з питань, де респондентові пропонується обрати одне з двох тверджень, що, на його думку, є ближчим. Ці твердження підтримують або заперечують наступні принципи:
•    Колективізм/замкнутість
•    Ставлення до законів
•    Консерватизм/модернізм
•    політична активність/пасивність
•    орієнтація на консенсус/конфлікт
•    ставлення до державних символів
•    підтримка демократичної/авторитарної політичної традиції
•    ксенофобія/відкритість
•    ставлення до ідеалів
•    самостійність/очікування на підтримку держави

Загалом, українці схожі з росіянам у багатьох твердженнях, але існують відмінності як у позиціях, так і у силі їх вираження. Таким чином, спільними рисами для обох народів є політична пасивність, повага до державних символів, відкритість та сприйняття культури та досвіду інших народів, самостійність та прагнення спиратись на власні сили, зневіра у високих ідеалах та принципах, небажання підкорюватись законам, консерватизм, прагнення до згоди та пошуків компромісу. Відрізняються представники цих країн у наступному. Українці більше тяжіють до індивідуалізму, коли у росіян є сильнішою схильність до об'єднання; українці більше підтримують демократичні начала у політиці на відміну від росіян, що підтримують автократичну традицію.

Також українці виявили порівняно змішану та нечітку позицію: тенденція до рівномірності розподілу відповідей, малий розрив у чисельності груп за переконаннями, велика кількість відповідей «Важко відповісти». Російське ж суспільство характеризується більшою узгодженістю переконань: більший розрив між гомогенними групами, менші кількості людей, що не могли визначитись.

Результати
Далі представлені детальні дані з характерних рис жителів України та Росії.

Колективізм/замкнутість. 44,4% українців вважають ближчими для себе відмову від співробітництва; 35,9% обирають колективізм та прагнення вирішувати проблеми у кооперації; 19,7% не змогли визначитись з позицією. На відміну від українців, жителі Росії більше підтримують колективізм і кооперацію – 51%, 37% підтримали протилежне і 12% - «важко відповісти».

Ставлення до законів. Думка жителів України та Росії співпадає у даному питанні, але у росіян вона виражена сильніше: 48,4% в Україні та 56% в Росії схильні ігнорувати закони або не бажають їм слідувати. З принципом законослухняності згодні 38,4% українців та 35% росіян; 13,2% українців та 9% росіян не визначились з відповіддю.

Консерватизм/модернізм. Однакова частка людей – 40% - в обох країнах мають цінність прагнення до новизни. Натомість, відносна більшість в Росії (45%) підтримує консерваторські цінності, у той час, як серед українців визнали цю цінність менше – 38,1%. В Україні з цього питання порівняно велика частина людей, які обрали варіант «Важко відповісти» - 21,7% проти 15% в Росії.

Політична активність/пасивність. Українці виявляють політичну пасивність та байдужість – 56,1%. Думка росіян співпадає у цьому питанні, але є більш вираженою - 68% населення. Політично активна частка українців складає 27,9%, росіян – 24%. У цій цінності населення обох країн має порівняно чітку позицію: в Україні 16% не визначились, в Росії – 8%.

Орієнтація на консенсус/конфлікт. Більшість в обох країнах вважає правильним прагнення до співпраці та пошук компромісів: в Україні – 39%, в Росії – 45%. Також 36,4% українців та 38% росіян підтримують цінності конфлікціоністів: схильність до конкуренції та вирішення проблем через конфлікт. Не визначились з позицією у цьому питанні 24,6% серед українців та 17% серед росіян. Варто зауважити, що у даній змінній відповіді населення України приблизно рівномірно розподілені за варіантами. Росіянам же характерна більша різниця між відсотками відповідей.

Ставлення до державних символів. Тенденція в обох країнах збігається, але в Росії вона сильніше виражена. Таким чином, відчувають повагу до державних символів: 48,9% українців та 54% росіян. У цей же час заперечення цього твердження підтримують 28,4% українців та 35% росіян. З українців утримались від відповіді 22,7%, з росіян – 11%. У цьому питанні також наявна порівняно велика частка людей в Україні, що не визначились з позицією.

Підтримка демократичної/авторитарної політичної традиції. У цьому питанні серед українців відбувся приблизно рівномірний розподіл за відповідями. Підтримують цю цінність 37,1% українців та 37% росіян. За традицію авторитаризму 32,3% українців та 44% росіян. Важко відповісти було 30,6% українців та 19% росіян. Таким чином можна побачити розбіжність у поглядах: українці рівномірно розподілились між варіантами, але більше позначили підтримку демократичних традицій у той час, як росіяни, з більшим відривом, у більшості підтримують авторитарну політичну традицію.

Ксенофобія/відкритість. Представники з обох країн підтримують відкритість та сприйняття досвіду інших народів: 48,5% в Україні, 53% в Росії. Ксенофобію позитивно сприймають 26,9% українців та 33% росіян. Варіант «Важко відповісти» обрали 24,6% українців та 14% росіян.

Віра та її відсутність у високі ідеали та принципи. У цьому питанні сусідні народи мають згоду: 47,9% українців та 52% росіян не вірять у високі ідеали та принципи. 32,2% українців та 37% росіян вірять у високі ідеали, 19,9% українців проти 11% росіян не визначились з відповіддю.

Самостійність/очікування на підтримку держави. Населення України у цьому питанні з великим відривом підтримує самостійність та незалежність від підтримки з боку держави – 64,7% проти 21%, що тримають орієнтацію на підтримку держави. У Росії, навпаки, позиція у цьому питанні є невизначеною: 46% за самостійність і 43% за несамостійність та підтримку держави.

За критерієм рівномірності розподілу та величини частки відповідей «важко відповісти», найбільш нечітку позицію українці мають у наступних питаннях: консерватизм, орієнтація на згоду, повага до державних символів, підтримка демократичної традиції, ксенофобія, віра у високі ідеали.

Типи політичної культури українців та росіян
М. Гетьманчук у своєму підручнику⌈2⌉ визначає політичну культуру як сукупність психологічних орієнтацій людей по відношенню до політичних об'єктів. Також там він приводить типологізації політичних культур, зіставлених за різними критеріями. З них виділені ті типологізації, згідно з якими можна визначити Україну та Росію, виходячи з результатами вище описаних досліджень.


За цими типологізаціями, політична культура населення України належить до наступних типів:
•    за рівнем політичної участі – патріархальна, останнім часом характеризується політичною пасивністю та байдужістю
•    за рівнем збігу ціннісних орієнтацій населення – змішана, наявна гетерогенність думок
•    за механізмом соціального регулювання – ринкова, орієнтація на індивіда у суспільних відносинах
•    за рівнем відкритості-закритості – екстравертна, що включає в себе відкритість до іноземного досвіду та низький рівень ксенофобії
•    за типом поведінки в конфліктах – конфронтаційна, що передбачає орієнтацію на конфліктне вирішення проблем, відмову від кооперації.

 Росія має наступні типи політичної культури:
•    за рівнем політичної участі – патріархальна
•    за рівнем збігу ціннісних орієнтацій населення – змішана, близька до гомогенної
•    за механізмом соціального регулювання – етатистська, орієнтація у прийнятті рішень на державу, соціальні групи, менший пріоритет мають інтереси індивідів
•    за рівнем відкритості-закритості – екстравертна
•    за типом поведінки в конфліктах – консенсусна, де люди налаштовані на співпрацю, комунікацію, консенсус.

За наведеними вище даними, Україна та Росія мають багато спільних рис політичної культури, але з різним ступенем вираження, також існують деякі суттєві розбіжності, які не видно ззовні, але які, у свою чергу, формують відмінності внутрішньої структури політичного життя народів цих країн. Дані дослідження, даючи достатньо інформації про таке явище, як політична культура, водночас відкривають перспективи для подальших досліджень: починаючи з динаміки, закінчуючи виявленням нових критеріїв визначення політичної культури та нових поглядів на політичну культуру як таку.

Олександр Шабан

⌈1⌉ Дослідження, проведені компанією Research & Branding Group 9-21 червня 2012 року з вибіркою 2000 респондентів та Всеросійським центром дослідження громадської думки (ВЦИОМ) з вибіркою 1600 респондентів.
⌈2⌉  Розділ 6.2 Політична культура//Політологія: Підручник – Гетьманчук М. П., Вінниця, 2003;

 

Написано: Юлия Бенцлер від 11.01.2013


  

 

 

 

Друк | Федерація роботодавців Києва © 2010-2024 | Про ФРК