Голова Ради ФРК Андрій Антонюк закликав київську владу звернути увагу на проблеми столичного бізнесу

Під час зустрічі столичні роботодавці та представники галузевих профспілкових організацій доповіли про наявний стан справ, гострі проблеми столичних трудових колективів та можливі напрями майбутньої співпраці. Метою зустрічі стало спільне бажання відродити соціальний діалог для захисту працюючих киян та малозахищених верств населення міста.

Володимир Бондаренко зауважив, що з метою пожвавлення співпраці зустрічі з роботодавцями та представниками профспілкових організацій на рівні керівництва міста повинні бути систематичними.
«Будь-які формальні зустрічі раз на рік для проформи – це ніщо і вони непотрібні. Мова йде про зустрічі з підведенням підсумків проведеної спільної роботи. Наразі у активній співпраці мають діяти спеціальні робочі групи міськдержадміністрації, профспілкових комітетів та роботодавців за участю науковців. Ми не можемо сьогодні бути розділеними і боротись один з одним, ми повинні разом працювати і вирішувати проблеми», – зазначив Володимир Бондаренко.

Голова Ради Федерації роботодавців м. Києва Андрій Антонюк в своєму виступі наголосив, що «столичним роботодавцям приємно, що вперше за останні роки Київську міську державну адміністрацію очолив корінний киянин, який знає та глибоко розуміє реальну ситуацію та основні проблеми життєдіяльності міста Києва.

Столиця нашої держави – Київ традиційно був містом з найвищим в Україні рівнем життя, промисловим та діловим центром з найбільш активним та сприятливим бізнес-середовищем, з найнижчим рівнем безробіття в нашій державі.
На теперішній час в столиці працює майже 10 500 підприємств, які є виробниками продукції, також в Києві діє понад 72 000 малих підприємств та понад 200 000 фізичних осіб – підприємців.
Саме ці підприємства та підприємці виробляють товари та надають послуги, створюють всі робочі місця в м. Києві, саме робота цих підприємств, сплата ними податків, у тому числі й податку на доходи фізичних осіб є найвагомішим джерелом наповнення дохідної частини загального фонду бюджету м. Києва і становить понад 75%.
Основними наповнювачами київського бюджету є саме працюючі кияни та столичні роботодавці, які створили робочі місця та дали роботу людям.

Однак за результатами 2013 року відбувся катастрофічний спад промислового виробництва - 10,4 %, що є одним з найгірших показників серед усіх регіонів України (передостаннє 26 місце з 27). Спад виробництва та закриття підприємств стало причиною стрімкого зростання безробіття в м. Києві (рівень зайнятості населення столиці України у віці 15-70 років впав до 55%. Чисельність безробітного населення у віці 15- 70 років зросла до 200 000 осіб, а це майже 8%). На жаль, це також є сумним рекордом.

Основними причинами такої загрозливої ситуації Федерація роботодавців Києва вважає:
- неефективне державне управління;
- тотальна корупція (столичний бізнес останніми роками був змушений віддавати на хабарі до 50% від своїх оборотів);
- непомірний адміністративний тиск на бізнес;
- податкове свавілля та мародерство;
– заборгованість основних розпорядників бюджетних коштів за вироблені товари та надані послуги перед київськими підприємствами складає майже 10 млрд. грн. Зокрема, ПАТ «Київенерго» — понад 4 млрд. грн., ПАТ «Київметробуд» — майже 0,5 млрд. грн. (за завершення будівництва Куренівсько-Червоноармійської лінії метро), ПАТ «Київміськбуд-2» — майже 15 млн. грн. (за завершення будівництва лінії швидкісного трамваю) тощо.

По причині величезної багаторічної заборгованості бюджету деякі з київських підприємств опинилися вже за крок від банкрутства, закриття та масового звільнення людей. Підприємства не можуть обслуговувати та погашати кредити, маючи невідшкодований ПДВ та авансову переплату по податкам, не мають коштів для сплати податків та виплати заробітної плати працівникам. На деяких керівників київських підприємств порушені кримінальні справи за невиплату заробітної плати працівникам.

Ще однією з основних проблем, з якими стикнулися київські роботодавці в 2013 році — це збільшення ставки орендної плати за землю. З 01 січня 2011 року вступив в дію Податковий кодекс, відповідно до якого ставка орендної плати за землю не може бути меншою за 3 % від нормативно-грошової оцінки землі. 28 лютого 2013 року Київською міською радою було прийняте рішення №89/9146 «Про збільшення розміру річної орендної плати за землю відповідно до вимог Податкового кодексу України» в розмірі не менше 3 відсотків. Внаслідок цього Рішення Київради щорічне фінансове навантаження для майже півтори тисячі київських підприємств мало збільшитись орієнтовно на 400 млн. грн. щорічно. Майже 300 підприємствам через корупційні дії київських чиновників та хабарі вдалося не потрапити до цього рішення Київради.

За сприяння ФРК деякі київські підприємства подали відповідні позови до Окружного адміністративного суду м. Києва про визнання протиправним та скасування Рішення Київської міської ради №89/9146 від 28 лютого 2013 року. Федерація роботодавців міста Києва отримала відповідне роз’яснення Міністерства доходів і зборів та судових органів, що так зване «автоматичне» збільшення річної орендної плати за землю в місті Києві не відповідає вимогам чинного законодавства. Завдяки нашим діям в серпні 2013 року незаконний тиск податківців на столичних роботодавців – орендарів землі був припинений. Але, за даними Державної податкової інспекції у м. Києві, без внесення відповідних змін в договори оренди землі з київських роботодавців не зовсім законно стягнуто 120 млн. грн. в 2012 році та 140 млн. грн. в 2013 році. Та частина підприємств, які заплатили хабарі та не попали в список Київради, досі носять у валізах київським чиновникам-корупціонерам гроші за збереження ставки орендної плати за землю на старому рівні.

В грудні 2013 року закінчився термін дії нормативно-грошової оцінки землі в м. Києві. Необхідно розробити нову нормативно-грошову оцінку землі в м. Києві та привести розмір орендної плати за землю у відповідність до вимог Податкового кодексу України. Робити це ми маємо спільно та дуже виважено, щоб врахувати інтереси роботодавців, не допустити ліквідації підприємств та масового звільнення працівників.

Ще однією проблемою, яка серйозно непокоїть київських роботодавців — це корупція та недобросовісна конкуренція з боку комунальних підприємств, які є збитковими, при цьому отримують мільярдні дотації з міського бюджету, погано та неефективно працюють, але займають суттєву частину ринку та ведуть запеклу, нечесну боротьбу з успішними приватними компаніями. За даними КМДА, загальні збитки 126 комунальних підприємств в 2013 році склали 899 млн. грн.

Одним з найбільш збиткових комунальних підприємств є «Київпастранс», який в минулому році завдав своєю діяльністю міському бюджету збитків на суму 385 млн. грн. При цьому, це єдиний перевізник, якому була надана компенсація з міського бюджету на суму 259 млн. грн. за пільгові перевезення пасажирів. Плюс додатково «Київпастрансу» було надано 90 млн. грн. на регулювання тарифів. А за офіційними даними, «Київпастранс» в 2013 році надав послуг з перевезення пасажирів на суму всього 741,9 млн. грн. Такі фінансові результати діяльності «Київпастрансу» свідчать про те, що це комунальне підприємство потребує ретельної перевірки господарської діяльності за останні три роки, адже можливо «Київпастранс» наніс значні збитки міському бюджету.

При цьому приватні компанії – перевізники, які придбали пасажирські автобуси за власні кошти, не потребують жодних дотацій з бюджету, добросовісно сплачують податки, створюють нові робочі місця, не мають можливості працювати на київських маршрутах, адже більшість київських маршрутів несправедливо та монопольно обслуговується «Київпастрансом».

Ще одним важливим питанням, як для столичних роботодавців так і для київської влади є розширення участі київських роботодавців у тендерних закупівлях за бюджетні кошти міста. За попередніми даними, в 2014 році обсяг закупівель за бюджетні кошти головними розпорядниками КМДА складатиме близько 3,7 млрд. грн. В інтересах киян ми пропонуємо витрачати значну частину бюджетних коштів міста на закупівлю товарів та послуг київських підприємств. Кожна бюджетна гривня, витрачена саме на київські товари та послуги — це податки з прибутку столичних підприємств, це заробітна плата киянам, це податок на доходи киян до міського бюджету, це інвестиції в розвиток Києва.

Після історичних подій на Майдані, ФРК ініціювала благодійний проект «ВІДНОВЛЕННЯ РІДНОГО МІСТА». Кожний столичний роботодавець, кожна фізична чи юридична особа може надавати грошові кошти на окремо виділений відкритий, прозорий та публічний розрахунковий рахунок, з якого фінансові ресурси будуть спрямовуватись на проведення відновлення міста Києва. Частину робіт київські роботодавці готові виконати безоплатно своїми власними ресурсами та зусиллями, а частину необхідних будівельних матеріалів столичні роботодавці готові виготовити безоплатно на власних київських підприємствах.

Федерація роботодавців м. Києва готова до системної та конструктивної співпраці з КМДА з метою створення сприятливого бізнес-середовища та інвестиційного клімату в місті Києві, розвитку економічного та промислового потенціалу столиці України. Київські роботодавці та київська влада приречені бути партнерами та спільно працювати в інтересах киян. Адже від дій нової київської влади буде залежати майбутнє київських роботодавців та працюючих киян.

Стабільна робота київських підприємств є гарантією своєчасної сплати податків, наповнення міського бюджету, збереження робочих місць, виплати заробітної плати киянам для забезпечення гідного рівня життя їх родин. Якщо столичне підприємство зупиняється, ліквідується або банкрутує, то міський бюджет втрачає податки, кияни втрачають роботу та звертаються в центри зайнятості за допомогою по безробіттю, яку потрібно виплачувати з київського бюджету. Тому ми всі зацікавлені в стабільній та ефективній роботі київських підприємств та збереженні робочих місць для киян.

ФРК пропонує розпочати нашу спільну роботу у форматі постійних зустрічей учасників соціального діалогу — керівництва КМДА, ФРК та Київської міської ради профспілок з метою системної взаємодії та співпраці» — заявив Голова Ради Федерації роботодавців м. Києва Андрій Антонюк.

На зустрічі з Головою Київської міської державної адміністрації В. Бондаренко виступили також представники організацій профспілок у м. Києві та великих столичних підприємств, зокрема Голова об’єднання первинних профспілкових організацій ПАТ «АК "Київводоканал"» Валерій Азманов (ПАТ «АК "Київводоканал"» є членом Київської міської організації роботодавців).