Голова правління Київської міської організації роботодавців Андрій Антонюк: «Київські роботодавці об'єдналися, щоб ефективно розвивати науково-промисловий комплекс столиці»

У березні відбулися Загальні збори Київської міської організації роботодавців (далі – КМОР), до складу якої входять 174 підприємства та організації, на яких працює близько 75 тис. чоловік, що становить 5,2% від зайнятого населення міста Києва. У заході взяли участь відомі київські промисловці та підприємці, представники організацій роботодавців, депутати Київської міської ради, представники Київської міської державної адміністрації (КМДА), представники профспілок, громадські діячі та правозахисники.

На Загальних зборах Київської міської організації роботодавців розглядався ряд важливих питань, пов’язаних з економічним станом та перспективами розвитку столичних підприємств, що входять до складу КМОР. Також делегати Загальних зборів КМОР одноголосно затвердили рішення Правління Київської міської організації роботодавців про обрання Антонюка Андрія Сергійовича Головою правління КМОР.


- Відповідно до рішення Національної служби посередництва і примирення (від 04 березня 2013 року № 002/13-00-З), Київська міська організація роботодавців отримала статус репрезентативної. Які нові можливості дає КМОР репрезентативність?

- Статус репрезентативності дає можливість Київській міській організації роботодавців стати повноправним учасником соціального діалогу в місті Києві, значно посилити свою активність в роботі Київської міської тристоронньої соціально-економічної ради. Доречі, відповідно до Закону України «Про соціальний діалог в Україні», пропозиції та рекомендації, схвалені рішенням Київської міської тристоронньої соціально-економічної ради є обов'язковими для розгляду органами виконавчої влади та місцевого самоврядування.

- Андрію Сергійовичу, делегати Загальних зборів КМОР звернулися до Голови КМДА Олександра Попова з Відкритим зверненням. На Вашу думку, які  першочергові питання сьогодні турбують столичних роботодавців?

- В першу чергу, Київська міська організація роботодавців виступає за налагодження системної співпраці з Київською міською державною адміністрацією. Підприємства та організації, які входять до складу КМОР, зацікавлені у вирішенні міністерствами та відомствами, Кабінетом Міністрів України, Адміністрацією Президента України нагальних питань щодо формування державного замовлення для київських роботодавців відповідно до законів України «Про державне замовлення для задоволення пріоритетних державних потреб» та «Про державне оборонне замовлення».

Ми також зацікавлені у вирішенні на місцевому рівні питань щодо:
1) Розширення участі київських роботодавців у тендерних закупівлях за бюджетні кошти міста;
2) Відпрацювання з енергопостачальними організаціями міста питання щодо сплати за енергоресурси по факту їх використання, а не на умовах передоплати;
3) Диференціації сплати за користування землею та перегляду оціночної вартості землі для підприємств м. Києва;
4) Налагодження взаємодії КМОР з Державною податковою адміністрацією міста Києва стосовно повернення ПДВ київським роботодавцям.

- Чи була якась реакція київської влади на Відкрите звернення делегатів Загальних зборів КМОР до Голови КМДА О.П. Попова?

- 22 березня 2013 року відбулася моя зустріч з Головою КМДА О. Поповим. Під час зустрічі обговорювалася низка питань, зокрема Відкрите звернення делегатів Загальних зборів КМОР до Голови КМДА Попова О.П. від 05 березня 2013 року щодо налагодження системної та продуктивної співпраці КМОР та КМДА.

Зауважу, що Голова КМДА Олександр Попов позитивно сприйняв нашу  пропозицію щодо проведення виїзного розширеного засідання Правління КМОР за його участі на одному з підприємств – членів КМОР.

На нашу адресу також надійшов лист від Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА № 052-1763 від 28 березня 2013 року, в якому зазначено, що Київська міська державна адміністрація готова до продовження співпраці з Київською міською організацією роботодавців в питаннях покращення фінансово-економічного стану підприємств, установ та організацій міста Києва відповідно до Законів України «Про соціальний діалог» та «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності».

- Як би Ви оцінили сьогодні стан промислового комплексу столиці?

- Індекс промислового виробництва за 2012 рік по м. Києву склав 95,9% проти 102% у 2011 році. В жодному кварталі 2012 року зростання промисловості не перевищило 100% до аналогічних періодів 2011 року, зокрема: I квартал - 97,4%; II квартал - 96,7%; III квартал - 97,1%; IV квартал - 96, 8%. На превеликий жаль, подібна тенденція має місце і в цьому році. Зокрема, у I кварталі 2013 року індекс промислового виробництва по відношенню до I кварталу 2012 року склав 95,6%. Ці показники свідчать про важку системну економічну кризу промисловості м. Києва.

- Чим це загрожує для бюджету міста і киян?

- Промисловий потенціал столиці України – це 10304 промислових  підприємств, з яких 428 – бюджетоутворюючі. Цими підприємствами, на яких працює 153 тисячі киян, у 2012 році вироблено і реалізовано продукції на загальну суму 53 млрд. грн. За обсягом реалізації м. Київ займає 7 позицію в масштабах країни (4,6%). Потрібно врахувати, що київські підприємства працювали в умовах, коли вартість газу була більше $550 за 1 тис. куб. м., вартість електроенергії перевищувала 1 грн. за 1 квт./год, що суттєво підвищило собівартість продукції.

На моє глибоке переконання, прибуток промислових підприємств, можливість створення нових робочих місць, наповнення міського бюджету та підвищення життєвого рівня киян істотно залежать від обсягу закупівель продукції основними розпорядниками бюджетних коштів Київської міської державної адміністрації. Наприклад, в 2012 році при обсязі закупівель продукції в 6-7 млрд. грн., головні розпорядники бюджетних коштів КМДА придбали у 40 київських підприємств продукції на суму 700 млн. грн. Якщо порівнювати з 2011 роком (170 млн. грн.), є позитивна динаміка. Але, тим не менш, існує серйозна проблема: у 2012 році імпорт в м. Київ склав $26,1 млрд., експорт - $12,7 млрд., негативне сальдо зовнішньоекономічної діяльності - $13,4 млрд.

При цьому з країнами СНД у нас імпорт - $6,7 млрд., експорт - $2,47 млрд., у тому числі Росія: імпорт - $3,8 млрд., експорт - $1,5 млрд. З Європейським Союзом ситуація складається дещо інша: імпорт - $11,1 млрд., експорт - $3,7 млрд. На основі системного аналізу цих показників повинен бути визначений вектор зовнішньоекономічної співпраці України.

Багато видів продукції, які виробляються промисловими підприємствами м. Києва, поставляються до столиці України з імпорту. Наприклад, в 2012 р. імпорт продуктів харчування в м. Київ склав $1,13 млрд., експорт з м. Києва - 730 млн. грн., імпорт шнурів ВРХ та взуття - $ 95,7 млн., експорт - $20,8 млн. (ПАТ «Чинбар»), імпорт фармацевтичної продукції - $1,27 млрд., експорт - $178 млн., імпорт деревини та меблів - $ 154 млн., експорт - $66 млн. І т.д.

- На Вашу думку, чому продукція промислових підприємств м. Києва не влаштовує головних розпорядників бюджетних коштів КМДА?

- Якість вітчизняних товарів, особливо високотехнологічних, далеко не завжди поступається зарубіжним. Підтвердженням цього є приклад ПАТ «Київметробуд». Це підприємство протягом тривалого терміну не могло знайти за кордоном деталь для високотехнологічного іноземного обладнання. Тоді ПАТ «Київметробуд» звернувся до одного з київських заводів, який швидко і якісно виготовив цю деталь.

- Що збирається робити Київська міська організація роботодавців, щоб переломити цей негативний «тренд»?

 - Наша позиція – необхідно законодавчо вирішити питання про пріоритетність тендерних закупівель товарів, вироблених на київських підприємствах. Це дасть можливість головним розпорядникам бюджетних коштів КМДА формувати технічне завдання за видами і специфікацією продукції для столичних підприємств, які, у свою чергу, зможуть планувати свою діяльність, займатися модернізацією виробництва і освоювати нові види продукції. Не тільки сезонні намети, в яких торгують кавунами і динями, повинні давати столиці приріст нових робочих місць, а в першу чергу — потужні київські підприємства, здатні випускати конкурентну продукцію на інноваційній основі, яка базується на розробках 333 наукових установ столиці.

- На завершення нашої розмови, розкажіть про основні напрямки діяльності КМОР у 2013 році.

- У цьому році ми будемо працювати над вирішенням декількох важливих завдань:
1. В першу чергу, ми будемо залучати до складу КМОР нових членів.
2. Нам потрібно проаналізувати склад членів КМОР, структурувати їх за галузевим принципом та виявити нагальні питання і проблеми підприємств-членів КМОР, які потрібно вирішувати на різних рівнях влади.
3. Ми створимо офіційний інтернет-сайт Київської міської організації роботодавців, на сторінках якого кожен член КМОР буде мати можливість висвітлювати свою діяльність.
4. Особливу увагу ми будемо приділяти внесенню змін до чинного законодавства та нормативно-правових актів, які регулюють діяльність та впливають на фінансово-економічний стан наших підприємств. Для цього ми будемо працювати над налагодженням ділових зв’язків з депутатами Верховної Ради України, Київської міської ради, керівниками органів державної влади різних рівнів.
5. Нам потрібно посилити співпрацю КМОР з Федерацією роботодавців Києва та Федерацією роботодавців України. Сьогодні ФРУ докладає значних зусиль для об’єднання українського бізнесу, захищає інтереси роботодавців, системно працює над вирішенням проблемних питань, що заважають ефективному розвитку українського бізнесу. Для київських роботодавців сьогодні існують реальні можливості щодо ефективного використання інструментарію Федерації роботодавців України, представники якої приймають участь у кожному засіданні Кабінету Міністрів України з дорадчим голосом, є депутатами всіх рівнів та системно працюють над удосконаленням нормативно-правової бази.
6. Ще один пріоритет в нашій роботі — налагодження системної співпраці з міжфракційним об’єднанням «За вітчизняних промисловців та підприємців – роботодавців України», утвореним  у Верховній Раді України 19 березня 2013 року за ініціативи Федерації роботодавців України у складі 15 народних депутатів України. Головне завдання міжфракційного об’єднання — представляти та захищати інтереси української промисловості та бізнесу у Верховній Раді України.

Голова міжфракційного об’єднання — Заступник голови Комітету ВРУ з питань інформації та інформаційних технологій, Голова Ради Об’єднання організацій роботодавців Харківської області «Граніт», член президії Федерації роботодавців України,  народний депутат України Анатолій Гіршфельд. Секретар міжфракційного об’єднання — Секретар Комітету ВРУ з питань промисловості та інвестиційної політики, народний депутат України Віталій Немилостивий. У склад міжфракційного об‘єднання «За вітчизняних промисловців та підприємців – роботодавців України» також увійшли народні депутати України: В’ячеслав Богуслаєв, Таріел Васадзе, Валерій Дубіль, Сергій Дунаєв, Олександр Єдін, Ігор Єремеєв, Віктор Жеребнюк, Юлій Іоффе, Сергій Кальцев, Володимир Кацуба, Анжеліка Лабунська, Ярослав Москаленко та Олександр Нечаєв.

Довідка:
Згідно з рішенням Національної служби посередництва і примирення від 4 березня 2013 № 002/13-00-З, Київська міська організація роботодавців отримала статус репрезентативної. До складу КМОР входять 174 підприємства та організації, зокрема: ВАТ «Фармак», ЗАТ «Чинбар», ЗАТ «Фанплит», ПАТ «Бліц-Інформ», ЗАТ «ОТІС», ПАТ «Київметробуд», ПАТ «Оболонь», АТ «Холдингова компанія "Київміськбуд"», Комунальне підприємство «Київський метрополітен», ДАХК «Артем», ВАТ «Меридіан» ім. С.П. Корольова, ВАТ «Київхімволокно», ВАТ «Київський механічний завод «Магістраль» ім. М. П. Шульгіна», ПАТ «Науково-виробниче підприємство "Сатурн"», ВАТ «Біофарма», Комунальна корпорація «Київавтодор», НВП «Атом Комплекс Прилад», ЗАТ «Завод "Росток"» та ін.