Віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців

Віталій Іванович, розкажіть про Вашу діяльність на посаді голови Київської міської асоціації роботодавців. Ви стояли біля витоків її створення?

- Наша організація була створена у 2002 році за ініціативи основних бюджетоутворюючих підприємств столиці. Але взагалі-то – Київська міська асоціація роботодавців є прямим спадкоємцем традицій «Київської асоціації промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку», створеної у 1991 році з метою об'єднання зусиль підприємств, що працюють в інтересах міста. Головна мета полягала в представленні цих підприємств перед адміністрацією столиці. Наша робота не припинялася, починаючи з перших років незалежності України. Асоціація була одним з організаторів і засновників Українського союзу промисловців і підприємців. Всього у нашу асоціацію входить 166 підприємств, на яких працюють понад 76,5 тис. осіб. У нас досить тісні зв'язки з членами нашого об'єднання і не можна сказати, що ми формалізували це співробітництво у вигляді планів і заходів. Адже працюємо ми у щоденному режимі. Всі болючі моменти, які турбують бізнес, постійно знаходяться у полі зору асоціації. За останні роки до лав нашої організації приєдналися дрібні підприємства. До того ж якщо раніше це була організація, в якій переважали державні підприємства, то зараз це приватний бізнес. Відповідно, інтереси та цілі трохи змінилися, тому що з одного боку ми повинні представляти інтереси приватного бізнесу, з іншого - цілі держпідприємств. Втім, сьогодні в столиці та в цілому по країні клімат для бізнесу схожий, для промисловості він практично однаковий і збігається з основних питань. Коли бізнес-клімат в країні поліпшується і підприємцям стає легше працювати, відповідно, вони менше звертаються до нас за допомогою. Але сьогодні спостерігається пік звернень, тому що ймовірність підняття економіки дуже мала і віри у поліпшення немає, тим більше що навколо тривають песимістичні розмови про кризу. Правда, в Києві це відчувається у меншій мірі. Все ж таки столиця має більший потенціал для розвитку. У той же час зауважу, що і сам бізнес став більш активним, підприємці почали розуміти, що очікувати якихось дій від влади немає сенсу, ця система себе вичерпала. Сьогодні життя бізнесу залежить від його ефективності та вміння вчасно організуватися. Тим не менш, підприємцям все одно потрібна підтримка.

І чим Ви допомагаєте бізнесу, в чому сприяєте?

- Останнім часом ми займалися вирішенням питань щодо скорочення кількості перевірок, які буквально мучили підприємців. Ми ввели спеціальні журнали для аналізу перевірок, і зараз їх стало дещо менше. Але все одно бажання показати владу і скористатися нею у чиновників дуже велике. З моєї точки зору, чиновник повинен займатися тим, щоб створювати сприятливі умови роботи для бізнесу, його завдання полягає у виконанні державної роботи, націленої на допомогу підприємцям, а не до суцільного контролю і стягненням. Рано чи пізно ми прийдемо до того, що підприємець це основна фігура в економіці країни, Тому сьогодні зусилля нашої асоціації ми направляємо на те, щоб підприємці були оточені увагою, і щоб їм ніхто не заважав.

Які зараз основні проблеми у підприємств міста?

- Найближчим часом буде розглядатися питання оплати за землю промисловими підприємствами. Адже передбачається збільшення оплати у три рази, хоча для багатьох підприємств діючі сьогодні орендні ставки вже стали непідйомними. Як же вийти з цього становища? Традиційно державні підприємства мають великі площі, але не можуть їх утримувати, оскільки виробничі обсяги скоротилися. Зараз стало питання так: залишити за підприємствами тільки те, що їм необхідно, зберігши орендну плату на колишньому рівні.

Ну, а те, що їм не потрібно – віддати місту. Але як це вирішити законодавчо? Адже багато підприємств, як я вже сказав, є державною власністю, тому все, що їм належить, це державне майно, а не міське. Крім того, 90% підприємств за багато років не зуміли оформити права на володіння землею. Це дуже складне юридичне питання, вирішувати яке потрібно дуже швидко.

Ще одне важливе питання – тендерні закупівлі. Київ щорічно робить по тендерам покупки на суми понад 1 млрд. грн. А у минулому році місцевим підприємствам було зроблене замовлення всього на 150-200 тис. грн. Справа в тому, що тендерні закупівлі – це один з механізмів забезпечення роботою місцеву промисловість. Тому зараз постає питання: як допомогти підприємствам Києва вийти переможцями у тендерах, які організовує міськрада. Але разом з тим і підприємства повинні розуміти, що для цього у них має бути висока якість продукції, щоб вона була конкурентоспроможною.

Наскільки охоче чиновники йдуть на діалог з роботодавцями?

- Зовсім недавно був підписаний тристоронній договір про соціальне партнерство, згідно з яким і чиновники, і профспілки, і підприємці в рівній мірі зобов'язані ставитися з увагою до вирішення важливих соціальних для міста питань. У цьому договорі всі наші пропозиції були враховані, у тому числі і про створення умов для промисловості, для міського бюджету, а також питання щодо підготовки кадрів. Треба сказати, що з нинішньою міською адміністрацією у нас більше контактів, ніж з попередньою. Ця адміністрація більш активно бере участь у питаннях, пов'язаних з розвитком промисловості в місті. Тільки за останній рік мер відвідав більше 15 підприємств. Робота ведеться постійно між міською владою та організаціями роботодавців. Ця співпраця основа всього, адже не можна жити в одному місті і не працювати спільно.

Як самі підприємці ставляться до обіцянок і заяв влади про надання допомоги бізнесу? Чи є віра у ці слова?

- Якщо говорити про уряд, то зараз з'явилося більше віри до нинішнього Кабміну, ніж було до попереднього. Не можна сказати, що на 100% підприємці вірять, але, принаймні, сподіваються більше, ніж раніше. Зараз почався діалог, тоді як раніше практично всі наші пропозиції заперечувалися.

А наскільки підприємці хочуть вступати в об'єднання роботодавців і в інші громадські організації? Чи є розуміння, що тут вони можуть отримати допомогу і підтримку?

- Власне, на цьому і будується участь в асоціації. У нас постійний склад, багато людей з нами співпрацюють не один десяток років. І будь-яке питання ми звикли вирішувати спільно. Тому наша асоціація відрізняється тим, що ми не намагаємося робити багато письмових звітів, у нас робота ведеться практично щодня, і за кількістю паперів ми відрізняємося від інших. І взагалі, я думаю, що майбутнє саме за такими асоціаціями. Як би хто не працював, як би це не було все індивідуально, але необхідність поспілкуватися і спільно розібратися в ситуації є завжди. І дуже важливо розуміти, що це не формальна участь, а конкретна практична користь один для одного. Наші члени можуть прийти порадитися, запропонувати допомогу. Є розуміння того, що значить підставити товаришеві лікоть підтримки в скрутну хвилину.

А що особисто Вас мотивує продовжувати займатися громадською діяльністю, підтримуючи київських підприємців?

- По-перше, я цим займаюся 21 рік і тут настільки широкий фронт роботи, що це вже стало невід'ємною частиною мого життя. Мені необхідно жити у цьому середовищі. В іншому випадку у мене складається враження, що я здійснюю злочин, якщо я не буду діяти. Оскільки я пройшов велику школу промисловості, більше 40 років пропрацювавши на підприємстві, причому 20 років директором, то мене дуже цікавить те, як досягти результатів при вирішенні складних питань, пов'язаних з промисловістю. Крім того, стимулом є те, що я ніяк не можу погодитися з рівнем життя в нашій країні. Я глибоко переконаний, що рівень знань українців, рівень багажу, який ми отримали від СРСР, рівень підготовки, наш менталітет повинні забезпечити розвиток України на 30 років попереду тієї ж Польщі. Власне, як це раніше і було. Все моє життя пов'язане з Україною. Я, мої діти і онуки будемо тут жити, тому хочеться, щоб країна була багатою.

.