Володимир Єговкін
| Член Ради Федерації роботодавців Києва, директор Центру інновацій, інвестицій та міжнародних зв'язків ВГО «Українська академія наук», академік УАН. «Зараз київською владою розглядається безліч програм і стратегій розвитку міста, але їх основний недолік – відсутність широкого залучення наукової громадськості до їх розробки» - Володимир Анатолійович, Ви активний громадський діяч, розкажіть про ВГО «Українська академії наук». Що собою являє це об'єднання? УАН - правонаступник «Української академії наук національного прогресу». Нинішня назва в більшій мірі відповідає українським реаліям. Структурно академія складається з 17 регіональних та більше десятка спеціалізованих відділень, більше 50 академічних інститутів і підприємств, декількох власних вищих навчальних інститутів. Займаємося активною видавничою діяльністю. Видаємо крім наукової літератури і періодику. У тому числі і єдиний у своєму роді, - журнал «Винахідник і раціоналізатор»... У нашій організації налічується більше 500 дійсних членів-академіків і член-кореспондентів. Сьогодні в Україні зареєстровано понад півсотні різних “академій”. Але багато з них існують більше формально, ми ж представляємо структуру зі своїм не тільки Статутом, але і прапором, гімном, оригінальним знаком, сайтом. Своїми зусиллями (без будь-якої допомоги держави) побудували будинок, де і розташовується Президія та деякі інші структури Академії. Ми взяли за основу орієнтир на практичне втілення наших ідей і розробок. Якщо в розумінні багатьох, інститут - це будівля, споруда, то у нас це, перш за все, Особистість та Ідея, за якими стоїть колектив, що втілює цю ідею. - Окрім роботи в Академії, Ви також є членом громадської ради при КМДА. Як вам вдається поєднувати наукову і громадську діяльність? Звичайно, складно сказати, що є пріоритетом, оскільки пріоритети розставляє життя. Взагалі у мене декілька місій в академії. Я також є Головою мандатної комісії та членом Президії. Крім того, очолюю Центр інновацій, інвестицій та міжнародних зв'язків УАН та Інститут енергетики, який існує майже два роки. По суті, ми відновили його діяльність, оскільки ця робота велася й раніше, але в дещо іншому вигляді. - І в яких галузях застосовуєте свої знання? Кілька років співпрацюємо з регіонами. І основна наша концепція полягала в розробці різних регіональних програм. В основному - у галузі енергобезпеки та використання альтернативної енергії. Сьогодні це найбільш пріоритетний для нас, так само як і для країни, напрямок. - Чого вже вдалося досягти? Перш за все, це практична робота – проведення науково-практичних семінарів, практикумів, робочих нарад з керівниками органів виконавчої влади, депутатами міських і районних Рад. Так був організований цікавий енергетичний форум в Івано-Франківську. Там за ініціативи нашої Академії при облдержадміністрації було створено робочу групу з впровадження інноваційних інвестиційних проектів. Активно працюємо з Київською, Львівською обласними адміністраціями, районними і міськими громадами Запорізької області. Тут були впроваджені наші проекти по використанню енергозберігаючого електричного опалення з дуже хорошим фінансовим результатом і терміном окупності. - Тепер ви просуваєте свої розробки в столиці? Вже другий рік як ми знову поновили співпрацю з міською владою Києва. І це нам вдається завдяки Федерації роботодавців Києва, Київській міській організації роботодавців та Громадській раді при КМДА. Хоча я сподівався, що остання буде більш ефективно представляти інтереси киян і громадських організацій міста. Реально ж, ця – більш ніж перспективна за своїми можливостями структура, - майже не впливає на прийняття життєво важливих для міста рішень, не стала майданчиком для їх експертної оцінки і тим більше, їх прийняття. А шкода, адже при фактичній відсутності міського самоврядування, така Рада могла б стати серйозним важелем громадського впливу в діалозі з міською владою. Крім того, на мій погляд, основна проблема нинішньої, досить прагматичної і спрямованої на позитивні перетворення міської влади полягає в тому, що немає опори на науку. Всі розуміють необхідність цього, про це говорять, але зробити так, щоб наука стала основоположною для численних проектів і планів, у тому числі – стратегічних, не склалося. Академія готова надати сприяння в цій роботі. Один з наших напрямів – розробка інноваційних проектів і підбір до них інвестиційних рішень. Але, перш за все, робота з проектами, відповідними часу. Зараз київською владою розглядається безліч програм і стратегій розвитку міста, але їх основний недолік – відсутність широкого залучення наукової громадськості до їх розробки. Більше того, в кращому випадку вони враховують і ґрунтуються на досягненнях сьогоднішнього дня, але не на інноваційних, проривних рішеннях. Ми ж говоримо про необхідність таких підходів, які дозволять поглянути на процеси розвитку мегаполіса в перспективі до середини століття і далі. Будувати стратегію, прогнозуючи і закладаючи рішення завтрашнього дня, використовуючи унікальні розробки, ідеї, концепції (хоча зараз вони можуть здаватися фантастичними) – все те, що дозволить визначати розвиток (без шкоди перебудов) на довгі роки. - На відміну від Вас, представники влади так далеко не заглядають? Для того щоб вони це бачили, у них повинні бути фахівці, які зможуть їм це пояснити. Тобто повинна бути наукова платформа. Я кілька років вів координаційну науково-експертну раду при міському голові в місті Вишневе. І кілька років я озвучував і представляв новації для керівництва міста у найрізноманітніших сферах. Це стосувалося і освіти і медицини і ЖКГ, і енергетики. Завдяки підтримці міського Голови (до речі члена нашої Академії) — Анатолія Гошко, який, на жаль, пішов із життя, - багато чого вдалося реалізувати... Тому, абсолютно впевнений, що якщо керівник хоче, то прогресивні ідеї, новації - впроваджуватися будуть, потрібна лише добра воля. - Але ж потрібно, щоб хтось допомагав реалізовувати ці ідеї... Зараз ВГО «Українська академія наук» направлено лист на ім'я Секретаря Київради про створення координаційної науково-експертної ради. Воно розписано і проходить обговорення в Постійних комісіях Київради щодо «доцільності і необхідності» створення такого органу... Академія запропонувала свою допомогу в організації та реалізації такого проекту. Сподіваємося, що Комісії вважатимуть це доцільним! А якщо ні? .. Сьогодні у Столиці діють десятки і сотні наукових інституцій, у яких є цікаві розробки, але потенціал яких не використовується... У Києві зосереджено майже 2/3 потенціалу всієї української науки. При цьому потрібно використовувати і вузівську і галузеву науку, але немає органу або того, хто скоординував би та спрямував цей актив на користь місту!. Візьміть будь-яку наукову установу. Що вони сьогодні роблять, який видають науковий продукт? Що дають місту? Які новації продукують Київські підприємства та як це використовується містом? Дуже шкода, що влада і сама не сильно прагне до діалогу або партнерству з наукою. Ось, наприклад, президент ВГО «Українська академія наук» Олексій Федорович Оніпко — доктор технічних наук, Лауреат Державної премії України у галузі науки та техніки - неодноразово зустрічався з вищим керівництвом ОАЕ, Саудівської Аравії, Японії, там впроваджуються наші розробки (!). Але його зустріч з Олександром Поповим нам так і не вдалося організувати... Хоча мова йшла про великі інвестиційні можливості для міста! Наші експонати виставляються та мають успіх на самих престижних світових виставках, а в своїй країні... Тернистий шлях науки до зірок.. На мій погляд, сьогодні переломний момент може наступити, якщо керівництво міста зустрінеться з науковою громадськістю, об'єднає зусилля міської влади та наукового середовища. Тоді зможе з'явитися справжня – дієва і науково обґрунтована стратегія. Правда, питання про перспективи створення наукових майданчиків типу «Технополісу» і декількох Кластерів, вже поставлено містом . Але як же хочеться побачить результат... - А не пробували пробиватися через урядовців? Чесно кажучи, я в це не дуже вірю. Неодноразово ми звертались до урядовців всіх гілок влади із різними проектами,але.. Наприклад, - підготували листа до Національного агентства з енергоефективності та енергозбереження, свої пропозиції направляли в Кабінет міністрів, зокрема, з розробленою нами Державною програмою з впровадження в країні технологій з використанням альтернативних джерел енергії. Але, на жаль, чіткої відповіді так і не отримали. Єдине, що нам повідомили, що наших представників можуть ввести в якісь робочі групи, до роботи яких так жодного разу і не запросили. Тому складається ситуація, коли напрацювання є, ми намагаємося їх просувати, але нашу ініціативу просто ігнорують. - Чому так відбувається? Причин можна назвати чимало. Але основне – небажання/невміння чиновників враховувати реалії. Ну не співпадають інтереси Киян та керівників міської влади — з одного боку, та з іншого— чиновників, тих хто має відповідати за виконання декларованого бажання відповідності високим стандартам життя- забезпечення Столиці. Не випадково Олександр Попов неодноразово декларував необхідність перетворень в управлінській сфері, зміні менталітету міського управлінця, але… Наведу ще один приклад. Скільки разів Київською міською організацією роботодавців піднімалося питання про те, що в місті складно знайти інформацію з питань тендерів. Київські підприємства не поінформовані про те, якої продукції потребує місто, не приймають участі в торгах, оскільки це для них – безперспективно, - не виграють. Крім того, представники міської влади підходять до торгів з позиції, що якщо дешевше, значить – вигідніше. Ніхто не враховує соціальний фактор. На мій погляд, в кінцевому результаті місту важливіше має бути не просто ціна товару/послуги, а співвідношення ціна - якість + соціальний фактор. Чому кошти громади міста витікають за його межі через виконання робіт/послуг не резидентами Києва? Чому будь-яка країна захищає свого товаровиробника, а в столиці, - пріоритету для київського товару – немає!? Як немає і свого Знаку якості. Хіба не дивно, що мегаполіс, що живе за спеціальним Законом про Столицю не може захистити інтереси товаровиробників міста і, відповідно, городян? Явно, що це - теж не науковий підхід! Також, я не згоден, коли говорять, що немає ресурсу для впровадження енергозберігаючих технологій чи інших інновацій. Наприклад, ми, пропонуємо запровадити/відродити систему, коли влада буде підтримувати впровадження енергозберігаючих технологій населенням, взявши на себе частину виплат по кредитах городян, які придбають енергозберігаюче обладнання або впровадять енергозберігаючі заходи. В результаті місто отримає інвестора в особі жителів. В рамках цього проекту багато хто з них зробили б свій вклад, отримавши пільговий - без/або мало - відсотковий кредит. Сьогодні населення може стати вагомим інвестором при мінімальних (оптимізованих) витратах з бюджету. Ресурси просто треба навчитися та хотіти знаходити. "Багато про що можна говорити, але головне - зміни на краще в місті - безперечні. Влада багато робить,. Підписані на 1 Київському інвестиційному Форумі Меморандуми закладають непогані перспективи для подальших перетворень. Можливо відбудеться ефективний діалог і з науковцями Столиці. І на останне. По суті, - я - реаліст, але так хочеться вірити у краще майбуття для нашого міста - нашої спільної Оселі і для всіх НАС...” Інтерв’ю керівників організацій роботодавців Ви також завжди можете знайти на сайті Федерації роботодавців Києва на сторінці «Рух роботодавців». Написано: 30.03.2012 |
 |