Рух роботодавців. Інтерв’ю з Олександром Фадєєвим.
| Олександр Фадєєв Голова Київської обласної організації роботодавців в сфері індустрії розваг та грального бізнесу «Нам хочеться, щоб правове поле давало нам можливість працювати, конкурувати, на рівних розмовляти з чиновниками, а не плазувати перед ними» Однією з найголовніших рис характеру Олександра Фадєєва – є вміння зберігати присутність духу в найскладніших ситуаціях. Навіть якщо більше ніхто не вірить в успіх, Олександр Миколайович продовжує сподіватися і чекає настання свого «зоряного часу». Багато хто вважає таку позицію нераціональною, занадто романтичною і непрактичною. Але чи багато тих, хто домагається великого успіху? Одиниці. Дуже часто це саме ті люди, які вміють чекати і сподіватися на те, у що більше ніхто не вірить. Як говорить східна мудрість, війну виграє той, у кого є можливість чекати. Олександр Фадєєв знайшов у собі мужність не кинути свою справу на півдороги і чекати тієї світлої години, коли держава повернеться до бізнесу «обличчям». Немає жодних сумнівів у тому, що гральний бізнес чекає своя епоха відродження і в цей період Київська обласна організація роботодавців в сфері індустрії розваг та грального бізнесу візьме реванш. Що додає вам сил в ситуації, коли гральний бізнес опинився поза законом? Віра в те, що ми цивілізовані люди, які живуть у цивілізованій країні. Це означає, що ми маємо право вести цивілізований бізнес і, поза сумнівами, одного разу так і буде. Що стосується стану справ у гральному бізнесі, сьогодні радіти нічому і досягнень у нас небагато. Легальний бізнес закритий, всі наші потуги як об'єднання роботодавців не принесли успіху, тому оптимізму та ентузіазму дуже мало. Реальність така, що формально в нашій організації багато членів, але ентузіастів, які ще не втратив віру в успіх, всього кілька людей. Ми спілкуємося з колегами, але зібрати когось для обміну думками та прийняття рішень дуже важко. Але ж все одно щось відбувається, ви напевно подавали до Верховної Ради якісь законопроекти, зустрічалися з кимось в Кабміні, застосовували лобі... Так, неодноразово подавали законопроекти, ідеї, програми розвитку і неодноразово зустрічалися з чиновниками різних рівнів. Ми робили це і до закриття бізнесу і після. Але для чиновників ці розмови були не більше ніж формальність. Вони поставили у себе «галочку», мовляв, з представниками бізнесу зустрічалися, обмін думками відбувся, пропозиції вислухали. Але жодна наша пропозиція не була врахована. Які це були пропозиції? Багато різних пропозицій, зараз все не згадаю. Але точно не закривати бізнес. Тим більше, так раптово, віроломно і болісно для учасників ринку. Наприклад, ліцензія мого підприємства формально ще не закінчилася, вона дійсна до травня 2012 року. Держава отримала гроші за ліцензію і гарантувала мені, що до цього терміну я зможу спокійно займатися бізнесом. Незважаючи на це, мені як і іншим заборонили продовжувати працювати. Є підприємства, які отримали ліцензії в квітні 2009 року, а вже в травні їх довелося закрити. У Росії, до речі, набагато людяніше з людьми обійшлися: хоч і заборонили гральний бізнес, але дали підприємствам допрацювати до кінця терміну дії їх ліцензій. Власники гральних закладів отримали можливість спокійно згорнути свої салони і подумати над тим, в якому напрямку рухатися далі. У нас же все відбулося одразу – вчора ще працювали, а сьогодні вже не можна. Роби, що хочеш. За підрахунками наших фахівців, які провели опитування серед постійних гравців в Москві, виявилося, що після закриття грального бізнесу в Росії, 90% російських гравців готові були замість закордонних турів приїжджати в нашу столицю заради відвідування казино. По-перше, це зручніше, а по-друге, багато тутешніх казино є крутішими аніж закордонні. Вони привезли б мільйони доларів. Але, на жаль, в результаті жорстких дій нашої влади цього не сталося. Я не втомлююся нагадувати чиновникам про те, що крім вартості ліцензій, податку на прибуток та усіх інших офіційних зборів, власники ігрових апаратів щоквартально платили 1050 грн за кожний апарат. Таким чином, крім всіх інших обов'язкових платежів, компанія, в якій значиться 1000 апаратів, щоквартально виплачувала державі понад мільйон гривень. Але це теж виявилося непотрібно. Адже і зараз гральний бізнес існує, він нікуди не подівся. Якщо раніше був високий поріг входу в гральний бізнес, то тепер не потрібно купувати ліцензії, не потрібно дотримуватися ліцензійні умови. Достатньо купити обладнання і домовитися з ким треба. Таким чином, тепер люди грають як хочуть і де хочуть, поповнюючи кишені чиновників. Що ви зробили в момент закриття? Були протести, зустрічі, пропозиції, ми були активні настільки, наскільки це було можливо. Але одного цього було недостатньо. Ми просили підтримки у представників інших видів бізнесу. Але вони залишилися осторонь. Не всі, але більшість. Я говорив тоді, що сьогодні попри все раптово закрили нас, а завтра візьмуться закривати інші бізнеси. Наприклад, почнуть зносити кіоски, навіть не дивлячись на документи. Вас почули? Ні, звичайно. Тепер аналогічна ситуація повторюється в інших сферах: повсюдно відбувається демонтаж кіосків, власники МАФів намагаються протестувати, а їх колеги з інших сфер стоять в кущах і роблять ставки. Завтра доберуться і до бізнесів тих, хто сьогодні відсиджується, але тоді вже заступитися буде просто нікому. Я не втрачаю надії, на те, що все ж таки ми зможемо вплинути на ситуацію. Не може такого бути, щоб весь час ставало гірше й гірше. Ми об'єднуємося, допомагаємо один одному у вирішенні поточних проблем, і сподіваємося на те, що закон України про гральний бізнес одного разу буде доведений до розуму і прийнятий Верховною радою. Ми розуміємо, що закони різні. Є такі нормативні акти, які породжують нових корупціонерів. Ми ж хочемо, щоб законодавство в нашій сфері було прозорим, логічним і зручним для всіх сторін процесу. Нам хочеться, щоб правове поле давало нам можливість працювати, конкурувати, на рівних розмовляти з чиновниками, а не плазувати перед ними. Хто ще разом з вами вірить і сподівається? Група справжніх ентузіастів невелика. Буквально кілька людей. Крім мене в неї входять мій друг з міста Хмельницький, власник компанії «Європа Плюс», яка свого часу займалася організацією грального бізнесу і виробництвом устаткування для казино. А також Ігор Макієвській, власник компанії «Капітан». Це найбільш активні учасники. Ще кілька десятків осіб перебувають, так би мовити, в режимі очікування. Як тільки від них потрібна допомога, вони готові її надати. Разом ми намагаємося стежити за подіями, що відбуваються, щоб не проґавити момент, коли в нашій сфері почнеться якийсь рух. Ми хотіли б взяти активну участь у всіх процесах, пов'язаних з відродженням легального грального бізнесу в Україні. Поки ж ми з жалем спостерігаємо за деградацією грального бізнесу. Нам здається, що чиновники чекають, поки останній ентузіаст втратить надію на краще, щоб скупити за безцінь всю техніку і створити монополію в цій сфері. Але поки ми існуємо, цей номер не пройде. Ми віримо в перемогу. Інтерв’ю керівників організацій роботодавців Ви також завжди можете знайти на сайті Федерації роботодавців Києва на сторінці «Рух роботодавців». Написано: 03.02.2012 |
 |