Дмитро Олійник
| «На фоні глобальних реформ у країні, єдине, про що ми із впевненістю можемо говорити як про позитив, це дерегуляція. Все останнє, на жаль, буксує» Дмитро Миколайовичу, як Ви оцінюєте рік що минає для Федерації роботодавців України? Характеризуючи умови, в яких здійснювала свою діяльність Федерація роботодавців України, слід зауважити, що 2011 рік став для роботодавців України не тільки ще одним роком «на виживання» в умовах триваючої економічної кризи, боротьби з викликами глобалізаційних процесів, фіскально-адміністративним тиском та тотальною корупцією, але ще і свого роду роком випробування на «реформостійкість», оскільки не завжди на один рік припадає принаймні дві суттєві для бізнесу реформи: новий податковий кодекс та запровадження системи збору єдиного соціального внеску. З якими «активами» Ви йдете у новий рік? За цей рік наша організація збільшилась майже у півтора рази і на сьогодні налічує 76 галузевих і територіальних організацій. Ми довго боролись за визнання нас партнерами влади у виробленні державної політики. І от, нарешті, завдяки підтвердженню репрезентативності, та відповідно до вимог закону про соціальний діалог, ми на законодавчому рівні підтвердили своє право на участь у прийнятті державницьких рішень. Наша команда роботодавців, репрезентує більше 5 млн. найманих працівників, тобто кожен другий працюючий в Україні працює на наших підприємствах. Саме нашими підприємствами виробляється майже 70% ВВП країни, виплавляється кожна третя тонна чавуну або сталі, добувається кожна друга тонна вугілля. Так само, як і чи не вся вітчизняна хімічна продукція і майже кожна одиниця сільгосптехніки, автомобіль або авіадвигун. Які основні проблеми наразі стоять перед країною, перед роботодавцями? Нажаль, реформи, які сьогодні здійснює держава у сфері покращення ведення бізнесу, не дають належних результатів, про що свідчать 152-е місце України у рейтингу Doing Business та 164-е місце за Індексом економічної свободи. На фоні глобальних реформ у країні, єдине, про що ми із впевненістю можемо говорити як про позитив, це дерегуляція. Все останнє, на жаль, буксує. Буксує Податковий кодекс. Не тому що він категорично поганий, а тому що його імплементація з боку податкових органів нівелює всі його позитиви. Ми розуміємо, що кодифікація податкового законодавства це плюс, але ж так як дозволяють собі його трактувати податкові служби – це абсолютно абсурдно. Ми вважали і вважаємо великим плюсом для бізнесу механізм автоматичного відшкодування ПДВ, який передбачений в Податковому Кодексі. Це була наша принципова позиція і наполягання, щоб в процесі відшкодування ПДВ максимально виключити людський фактор та «брудні» руки. Але замість позитивної новації автоматичного відшкодування ми отримали спаплюжену систему, де вже замість податківців з платниками податків відносно доступу до відповідного реєстру почали «домовлятися» комп’ютери. Із сумом змушений жартувати, що це явище тягне на Нобелевську премію. Для бізнесу несвоєчасне відшкодування ПДВ призводить до вимивання обігових коштів, припинення фінансування інвестиційних та соціальних проектів, величезних касових розривів на підприємствах. Ми знову ризикуємо ввійти в новий рік із заборгованістю по ПДВ більшою за 15 млрд. грн. Дмитро Миколайовичу, в цьому році виповнюється три роки, як Україна приєдналася до СОТ. На жаль, ми вже чітко розуміємо, що по багатьох галузях умови приєднання до світового економічного клубу були невигідними для національного товаровиробника. Яким чином так сталося, що по сотням товарних позицій, які виробляються в країні, ми на готову продукцію встановили нульове мито, а на комплектуючі та обладнання для цього виробництва ці мита залишили? Чому ми сьогодні отримали ситуацію, коли в Україну цікавіше ввезти імпортний “секонд хенд”, ніж виробляти комбайни, автомобілі, вирощувати цукор або пекти хліб. Кому вигідна така економічна політика? За ініціативою Федерації у вересні цього року 37 галузевих організацій роботодавців та національних Асоціацій звернулися до Уряду з вимогою зарезервувати право України на перегляд умов членства в СОТ. Я хочу подякувати Прем’єр-міністру України та першому Віце-прем’єр міністру за підтримку. Інформую вас, що 27 жовтня Україна офіційно надіслала повідомлення до Секретаріату СОТ про резервування такого права. Розкажіть будь-ласка про свою співпрацю з міжнародними організаціями роботодавців. Що в рамках співпраці відбулось у цьому році? Федерація роботодавців є членом міжнародної сім’ї роботодавців. Як визнаний член Міжнародної організації роботодавців, ФРУ співпрацює з Асоціацією BusinessEurope, що представляє 20 млн. європейських компаній. І звичайно найактуальніше питання порядку денного співпраці між МОР, BusinessEurope та ФРУ – це успішне завершення переговорів по зоні вільної торгівлі ЄС-Україна, що безумовно сприятиме економічній інтеграції обох сторін. За цей рік ми також розширили кордони міжнародної співпраці, підписавши угоди з національними організаціями роботодавців Росії, Індії, Ізраїлю, Естонії, Туреччини, Чорногорії. 29 червня 2011 року ми уклали Генеральну угоду про співробітництво з МЗС України. Завдяки цьому, ФРУ має перспективні механізми лобіювання інтересів національних товаровиробників та захисту вітчизняного ринку від небажаних наслідків глобалізаційних процесів. І що не менш важливо, у нас є чудова можливість збільшувати товарообіг і відкривати нові ринки для експорту якісних українських товарів, не тільки сировинних, а перш за все високотехнологічних. Написано: 12.12.2011 |
 |