Необхідність розробки ФРУ цього законопроекту зумовлена наступним.

За даними моніторингу професійних громадських об’єднань суб’єктів господарювання у сфері легкових автомобільних перевезень близько 85% учасників таксомоторного ринку країни знаходяться в тіні, так як здійснюють перевезення пасажирів без дотримання вимог чинного законодавства України. Зокрема, у м. Києві близько 95 % (19 000 автомобілів) учасників таксомоторного ринку знаходяться в тіні.

За оцінками експертів, кількість легкових автомобілів, фактично задіяних у таксомоторних перевезеннях у масштабах країни, становить від 200 до 300 тисяч одиниць. Кількість виданих підрозділами Міністерства інфраструктури України ліцензій — декілька тисяч, кількість виданих підрозділами Міністерства інфраструктури України ліцензійних карток — декілька десятків тисяч, кількість зареєстрованих податковими органами реєстраторів розрахункових операцій у автомобілях таксі — в масштабах країни декілька сотень (у окремих областях – взагалі жодного).

Сьогодні кількість чинних свідоцтв платника єдиного податку по КВЕД 60.22.0 “Діяльність таксі”, якими підприємці можуть законно обґрунтувати незастосування касового реєстратора у таксі, становить всього декілька тисяч.
 
Обіг тіньового ринку легкових автомобільних перевезень у масштабах країни складає понад 20 млрд. грн. на рік, у м. Києві — близько 2 млрд. грн. на рік.

Чинне сьогодні державне регулювання дозволяє залучати до нелегального візництва всіх бажаючих водіїв без жодних дозвільних документів та реєстрації підприємницької діяльності.

Аналогічна ситуація складається і у сфері діяльності інформаційно-диспетчерських служб. Такі служби працюють через так звані сервери обміну замовлень, які, як правило, діють без реєстрації у якості суб’єктів підприємницької діяльності. Співпрацювати з ними може будь-яка особа без укладання жодних договорів, надання медичної довідки, без огляду автомобіля, перевірки дозвільних документів та ліцензії на здійснення таксомоторних перевезень. Відповідно, доходи таких осіб не оподатковуються. Такі служби працюють за нижчими тарифами ніж легальні оператори, проте не несуть жодної відповідальності за якість і безпеку послуг у цій сфері.

 

Законопроектом пропонується:

 

- запровадження прозорої місцевої дозвільної системи стосовно використання автомобілів у перевезеннях на таксі та перевезеннях на замовлення;

 

-  формування законодавчих засад місцевого регулювання та контролю допуску до перевезень на таксі автомобілів та водіїв, стандартів комфортності та тарифних стандартів міського таксомоторного перевезення;

 

- передача державного нагляду за ринком легкових автомобільних перевезень у частині, що виходить за межі питань безпеки перевезень, від Міністерства інфраструктури України до Міністерства внутрішніх справ України;

 

- надання центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів повноважень стосовно державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів послуг перевезення на таксі і законодавства про рекламу у цій сфері;

 

 - запровадження попередньої атестації водіїв таксі шляхом їх тестування у обсязі встановленого органом самоорганізації таксомоторних перевізників за погодженням професійної спілки водіїв таксі професійного мінімуму;

 

- встановлення адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері перевезення на таксі тощо.

За попередніми розрахунками, прийняття цього законопроекту дозволить залучити до зареєстрованої підприємницької діяльності у сфері таксомоторних перевезень близько 200 тис. осіб в цілому в країні на умовах спрощеної системи оподаткування та офіційного працевлаштування в легальні автотранспортні підприємства, забезпечить надходження по єдиному податку у сумі 500 млн. грн., по єдиному соціальному внеску – на 900 млн. грн. щорічно.


У разі наявності зауважень та пропозицій до його змісту просимо Вас надати їх на електронну адресу: benzler@ubg.ua

 

Для завантаження додатку натисніть посилання…